ПОШУК

ФЗ "Про банкрутство": основні положення

Неспроможність або так зване банкрутствоє нездатність боржника розрахуватися по своїх боргах перед позичальником в установлений строк, а також відсутність можливості задовольнити вимоги бюджету та позабюджетних фондів.

Згідно ФЗ про банкрутство оголосити пронеспроможності може тільки арбітражний суд на підставі заяви кредиторів або сам позичальник. Банкрутом може бути тільки юридична особа або будь-яка організація, що займається комерційною діяльністю, крім підприємств казенного типу, пенсійного або благодійного фонду.

Федеральний Закон (ФЗ) про банкрутство юридичнихосіб передбачає ліквідацію підприємства тільки після спроби відновити платоспроможність юридичної особи шляхом проведення попереджувальних заходів. Метою даних процедур, в першу чергу, є розрахунок з усіма кредиторами і бюджетом, а в другу чергу - повне відновлення платоспроможності.

Дії щодо попередження банкрутства маютьсенс тільки в разі згоди підприємства-боржника і можуть бути ініційовані кредиторами, державними органами та ін. Відповідно до ФЗ про банкрутство підставою для подачі заяви в арбітражний суд вважається:

- наявність простроченої заборгованості з терміном не менше, ніж три місяці;

- нездатність організації розрахуватися за своїми боргами найближчим часом.

Боржник зобов'язаний повідомити всіх своїх кредиторів пропроведенні попереджувальних заходів. При дотриманні всіх вимог суддя протягом п'яти днів з моменту подачі розглядає заяву і виносить остаточне рішення.

Спочатку для допомоги підприємству у відновленнійого платоспроможності арбітражний суд вводить керуючого, який виконує наглядову і контрольну функції. Через місяць керуючий надає звіт про виконану роботу.

При необхідності законодавчі нормиредагуються відповідно до сучасних тенденцій і нормам. Так, наприклад, були введені в ФЗ про неспроможність (банкрутство) зміни, які передбачають розширення переліку заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

Максимальний термін слухання справи про банкрутство неповинен перевищувати семимісячний термін. На підставі проведених досліджень приймається рішення про визнання боржника банкрутом. Може вводитися такий захід, як конкурсне виробництво, фінансове оздоровлення або зовнішнє управління. Причому на кожній стадії може бути укладена мирова угода за взаємною згодою сторін при повному розрахунку за всіма зобов'язаннями з кредиторами.

Головним завданням арбітражного суду є неоголошення ліквідації юридичної особи, а відповідно до ФЗ про банкрутство надання допомоги підприємству, який потрапив у скрутну ситуацію. Ліквідація проводиться тільки після того, як всі вищеперелічені заходи не принесли належного результату. Тоді діяльність керуючого буде спрямована на задоволення требваній кредиторів і державних органів. Розгляд справи може бути відкладено на підставі клопотання боржника, якщо найближчим часом він планує погасити всю наявну у нього заборгованість.

Як правило, введення зовнішнього управління даєнадію на отримання значного ефекту. Через місяць зовнішній керуючий повинен надати звіт про виконану роботу і інформацію про перспективи подальшого проведення заходів. Після повного задоволення вимог кредиторів і бюджету оцінюється перспективність юридичної особи, тобто доцільність його існування. Арбітражний суддя виносить вердикт: або констатує неможливість подальшої діяльності, або фіксує позитивну тенденцію тимчасового управління і дозволяє юридичній особі можливість продовжувати свою діяльність з новими силами.

  • оцінка: