ПОШУК

коефіцієнт інфляції

У повсякденному житті деколи доводиться повторюватислово «інфляція», причому не всім і не завжди зрозуміло його значення. Цим терміном оперують у своїй діяльності економісти, намагаючись описати економічну ситуацію в країні. Що ж це за явище, і як обчислити коефіцієнт інфляції? Питання заслуговує детального вивчення.

Інфляцією називається знецінення грошей призбереженні середнього доходу населення. Через постійне і швидкого підйому цін на послуги, продукти знижується купівельна спроможність грошей. Для вимірювання інфляції застосовують статистичні показники зміни індексу цін на товари, включені в ВВП. В економіці він іменується дефлятором ВВП. Цей показник дозволяє з'ясувати, за рахунок чого відбувається зростання ВВП: через зростання продукції або підйому цін.

Щоб виявити її чисельну характеристику,обчислюють коефіцієнт інфляції, для чого необхідно враховувати вартість, яку має споживчий кошик. У це поняття включаються найнеобхідніші товари, послуги та продукти, які потрібні людині, щоб задовольнити його основні потреби. Склад споживчого кошика змінюється відповідно до стану економіки. Якщо вона містить мінімальний набір товарів, тоді її називають мінімальної споживчим кошиком.

Індекс цін дозволяє стежити за інфляційними абодефляційними процесами, які протікають в країні. Якщо підвищується цей показник, тоді і зростає економічна навантаження на все населення країни і держава.

Вартість споживчого кошика проходитьтвердження Росгосстатом і публікується у пресі щоквартально. Для того щоб виявити коефіцієнт інфляції, потрібно обчислити співвідношення між вартістю споживчого кошика базової та поточної. Цей показник використовують для економічних розрахунків темпу інфляції, зниження доходів населення і, відповідно, погіршення якості життя. Темпом інфляції вважається приріст рівня цін за конкретний період часу - він виражається у відсотках.

Якщо рівень цін за поточний рік піднявся досорока відсотків, то і рівень інфляції становитиме цим показником. Найчастіше коефіцієнт інфляції обчислюють за рік. У разі якщо ціни залишилися на колишньому рівні, можна говорити про відсутність інфляції.

Інфляція має кілька видів.Вона буває прихованою і відкритою, в залежності від емісії «порожніх» грошей. Розрізняють інфляцію за величиною приросту цін. Якщо орієнтуватися за цією ознакою, то можна виділити три її види: галопуючу, повзучу і гіперінфляцію. При повзучої інфляції ціни на товари протягом року ростуть не більше, ніж на десять відсотків. Така ситуація спостерігається в розвинених країнах, економіка яких має ринковий характер. Іноді повзучу інфляцію називають помірною.

Галопуючу інфляцію характеризуєстрибкоподібний приріст цін. Вона властива країнам з нестабільною економікою, де показник інфляції в рік може становити від п'ятдесяти до двохсот відсотків. Спостерігається вона в державах Південної Азії, Латинської Америки і в країнах, що колись входили до СРСР.

Але найнебезпечнішим видом інфляції єгіперінфляція. При ній ціни ростуть дуже високими темпами. Під час гіперінфляції гроші повністю втрачають свою купівельну спроможність. Зростання цін на товари становить від тисячі і більше відсотків в рік.

Крім інфляції, існує в економіці і зворотнийпроцес, який називають дефляцією. При цьому відбувається зниження цін, викликане вилученням з обігу надлишкової частини грошової маси. Таким чином піднімається купівельна спроможність грошей.

Інфляція впливає і на таку обов'язкову податковувиплату, як плата за негативний вплив: вона стягується з підприємств, діяльність яких завдає шкоди екології. Наприклад, здійснюється викид відходів виробництва. Обчислюється ця виплата за допомогою множення фактичного скидання забруднюючих речовин на встановлену плату і на коефіцієнти відходів і інфляції. Останній коефіцієнт встановлюється у Федеральному законі про бюджет на певний рік. У 2012 році нормативи, що застосовуються для розрахунку виплат за використання та забруднення природних ресурсів, становили 2,05 і 1,67.

  • оцінка: