ПОШУК

Макроекономічна рівновага

Рівновага вважається одним з найважливіших питаньв економічній політиці і теорії. Беручи до уваги положення теорії про системи, що володіє здатністю до нормального функціонування, стійкості вважається рівноважна структура, компоненти якої не заважають один одному і знаходяться в збалансованому вигляді. Системи характеризуються наявністю механізму саморегуляції. Ця функція дозволяє підтримувати і досягати рівновагу. Даний механізм притаманний і національній економіці як економічній структурі.

Макроекономічна рівновага досягається шляхомпошуку влаштовує всіх вибору. При цьому застосування обмежених ресурсів (капіталу, землі, праці) для виробництва різних товарів врівноважено з розподілом їх між усіма членами суспільства.

Макроекономічна рівновага - цепропорційність і збалансованість головних економічних параметрів. Таким чином, формується ситуація, при якій суб'єкти господарської діяльності не відчувають стимулів до зміни існуючого положення. Іншими словами, це означає, що між споживанням і виробництвом, ресурсами і їх застосуванням, виробничими результатами і факторами, фінансовими і матеріально-речовими потоками, попитом і пропозицією досягнута пропорційність.

Рівновага в ринковій економіці характеризуєтьсявідповідністю між попитом і виробництвом. У такій ситуації проводиться стільки продукту, скільки по даній вартості його можуть придбати. Така збалансованість може бути досягнута обмеженням потреб на будь-які економічні блага (зниженням платоспроможного попиту) або збільшенням оптимізації використання ресурсів.

Пропорційність класифікується за кількома типами.

Фахівці визначають часткове і загальне макроекономічне рівновагу.

Під другим визначенням розуміють взаємопов'язанузбалансованість національних ринків. Мається на увазі пропорційність кожного окремого ринку і по можливості максимальний збіг і реалізація господарських планів суб'єктів. В такому випадку формується повна задоволеність господарюючих суб'єктів, які не прагнуть змінити рівень пропозиції або попиту з метою поліпшення свого економічного становища.

Часткова збалансованість визначає збалансованість окремих ринків, які входять в структуру національної економіки.

Фахівці визначають і повнемакроекономічну рівновагу. Воно являє собою оптимальну пропорційність всієї структури економіки. Таке становище не можна досягти в реальності, однак воно вважається ідеальною метою всієї господарської діяльності.

Макроекономічна рівновага може бути довгостроковим і короткостроковим (поточним).

Збалансованість розділяється також на ідеальну (теоретично бажану) і реальну.

До передумов формування ідеальноїпропорційності відносять досконалу конкуренцію і відсутність побічних проявів. Такий стан можливо за умови, що кожен учасник господарської діяльності знаходить предмет споживання на ринку, кожен підприємець - фактор виробництва. Насправді зазначені умови порушуються. На практиці стоїть мета досягнення рівноваги реального, яке існує при наявності зовнішніх проявів, недосконалої конкуренції і встановлюється на основі неповної реалізації цілей всіх учасників економічної системи.

Збалансованість може бути також нестійкоюі стійкою. Стійкість характеризує таку пропорційність, при якій економіка здатна самостійно повернутися в початкове положення у відповідь на зовнішній ефект. Якщо механізм саморегуляції не спрацьовує, то збалансованість не стійка.

  • оцінка: